суббота, 9 февраля 2013 г.

російський аналог стандарту iso 15489

Врегулювати вдповдн вдносини щодо засвдчення наявност електронного документа покликана постанова Кабнету Мнстрв Украни "Про затвердження Порядку засвдчення наявност електронного документа (електронних даних) на визначений момент часу". Нагадамо, що послуги, як мають отримати громадяни через веб-сайти державних органв, повинн бути нтегрован в диний нформацйно-аналтичний урядовий портал. Щоб взамодя державних органв  громадян через ¶нтернет в онлайновому режим була двосторонньою, потрбно напрацювати низку пдзаконних актв, що регулюватимуть використання електронного документа , зокрема, електронного пдпису.

Збергання електронних документв ма здйснюватися на електронних носях  забезпечувати можливсть переврки цлсност цих документв у будь-який момент. Що ж стосуться строку збергання електронних документв, то вн ма бути не менший вд строку, встановленого законодавством для збергання вдповдних документв з паперовим носм.

Передача електронних документв здйснються автором таких документв чи посередником з використанням нформацйних  телекомункацйних засобв (наприклад, за допомогою електронно пошти) чи шляхом вдправлення електронних носв, на яких записан документи (дискети, компакт-диски тощо) поштою.

Порядок електронного документообгу визначаться його суб'ктами: державними органами, органами мсцевого самоврядування, пдпримствами, установами та органзацями всх форм власност згдно з законодавством. Утм, загальн правила органзац електронного документообгу встановлено Законом Украни "Про електронн документи та електронний документообг". Це означа, що державн органи всх рвнв будуть встановлювати правила електронного документообгу мж собою та з юридичними особами всх форм власност, а документообг мж юридичними особами буде здйснюватися в порядку, визначеному за домовленстю сторн. ¶ все цеP- з дотриманням вимог законодавства.

Визначення такого поняття, як електронний документообг, знаходимо у ст.P9 Закону Украни "Про електронн документи та електронний документообг": сукупнсть процесв створення, обробки, вдправлення, передач, отримання, збергання, використання  знищення електронних документв, як виконуються з застосуванням переврки цлсност  в раз потреби з пдтвердженням факту отримання таких документв.

Щоб пдвищити ступнь доври суб'ктв правовдносин до системи ЕЦП  зменшити ймоврнсть пдробки таких пдписв, Законом Украни "Про електронний цифровий пдпис" передбачено два ступен захисту: сертифкацю вдкритих ключв спецальними органзацями (центрами сертифкац ключв) та посилен сертифкати ключв. Центром сертифкац ключв може стати будь-який суб'кт пдпримництваP- юридична чи фзична особа (ст.P8), а посилен сертифкати ключв зможуть видавати тльки акредитован центри сертифкац ключв (ст.P9). Акредитаця означатиме довру з боку держави даному центру сертифкац ключв, тому державн органи визнаватимуть тльки посилен сертифкати ключв.

Застосування будь-яких нших видв електронного пдпису допускаться на договрних засадах. Поза такими договрними вдносинами (для нших суб'ктв) нш види електронного пдпису будуть практично позбавлен юридично чинност й доказовост. ¶накше кажучи, так електронн пдписи матимуть якусь значущсть тльки для сторн конкретного договору, в межах якого вони застосовуються. Зауважимо, що Закон передбача також використання електронного аналога печатки пдпримстваP- ЕЦП пдпримства.

Пд електронним пдписом, у принцип, може матися на уваз будь-який спосб пдписання електронного документа, зокрема графчне зображення рукописного пдпису та звичайних паролв. Проте в Закон Украни "Про електронний цифровий пдпис" наголошуться на регулюванн вдносин, пов'язаних з використанням одного рзновиду електронного пдписуP- електронного цифрового пдпису. Його особливсть поляга у тому, що вн Aрунтуться на алгоритмах криптографчного захисту нформац. ЕЦП накладаться за допомогою особистого ключаP- спецального коду, вдомого тльки особ, яка пдписала документ. Якщо цей код повдомити програм, то вдповдно до криптографчного алгоритму вона сформу ункальнеконтрольне значення  додасть його до документа, тобто пдпише електронний документ ункальним ЕЦП власника даного особистого ключа. Дйснсть ЕЦП перевряться за допомогою вдкритого ключаP- коду переврки, доступного решт суб'ктв електронного документообгу. Цей код унеможливлю пдробку ЕЦП автора електронного документа, але нада можливсть переврити його справжнсть. Отримавши цей код, програма, використовуючи вже згаданий алгоритм, зврить його з отриманим разом з документом ЕЦП автора. Якщо ц контрольн значення зйдуться, пдпис вважатиметься справжнм, а отриманий документP- цлсним. Вдкритий ключ ма бути сертифкований центром сертифкац ключв.

Кожне з поданих визначень, розкриваючи поняття електронного пдпису, видлило його рзн риси. Звдси виплива, що у визначенн електронного цифрового пдпису мають знайти вдображення так його основн характеристики: вн  невд'мною частиною електронного документа; ункально пов'язаний з особою, яка пдпису, нада можливсть  дентифкувати; да можливсть встановити, що вн створений з використанням закритого ключа, вдповда вдкритому ключу; мстить положення про сертифкацю ключа пдпису та посилання на установи, як мають право його видати.

Юридична чиннсть  доказовсть електронному документу надаться за допомогою так званого електронного пдпису. Згдно з ст.P6 Закону Украни "Про електронн документи та електронний документообг" електронний пдпис  обов'язковим реквзитом електронного документа, що використовуться для дентифкац автора чи особи, яка пдписала документ. ПунктP2 ст.P6 "Електронний пдпис" мстить таке положення: "накладанням електронного пдпису завершуться створення електронного документа". Отже, законодавець визначив момент, з якого електронний документ набува юридично силиP- з моменту накладання електронного пдпису. У Федеральному Закон Росйсько Федерац вд 10Pсчня 2002Pр. "Про електронний цифровий пдпис" (ст.P3 "Основн поняття, що використовуються в даному Федеральному закон") поняття електронного цифрового пдпису визначаться як "реквзит електронного документа, призначений для захисту даного електронного документа вд пдробки, отриманий в результат криптографчного зображення нформац з використанням закритого ключа електронного пдпису й такий, що вдкрива можливсть дентифкувати володльця сертифката ключа пдпису, а також встановити вдсутнсть викривлення в електронному документ". Законом Республки Таджикистан вд 10Pтравня 2002Pр. "Про електронний документ" (ст.P1 "Основн поняття") визначено, що електронний цифровий пдписP- це "набр символв, що виробляються засобами електронного цифрового пдпису та  невд'мною частиною електронного документа".

Згдно з пунктом 3 ст.P8 Закону Украни "Про електронн документи та електронний документообг" електронний документ не може використовуватися як оригнал, коли йдеться про: свдоцтво про право на спадщину; документ, який вдповдно до законодавства може бути створений лише в одному оригнальному примрнику, крм снування центрального сховища оригналв електронних документв; нш випадки передбачен законом. У такому раз оригнал документа ма бути поданий у паперовй форм. За загальним правилом, встановленим ст.P7 цього Закону, якщо автором створюються дентичн за документною нформацю  реквзитами електронний документ  документ з паперовим носм, кожен з документв  оригналом  ма однакову юридичну чиннсть. Законом передбачено також можливсть нотараль ного засвдчення електронних документв (але поки що такий порядок законодавчо не врегульовано). При цьому одню з основних вимог до оригналу  наявнсть можливост переврити його цлснсть, а одним з способв забезпечення цьогоP- застосування електронно-цифрового пдпису (ЕЦП).

Дискусйним залишаться питання оригналу електронного документа. Оригналом його вважаться електронний примрник документа з обов'язковими реквзитами, в тому числ з електронним пдписом автора. ПунктP2 ст.P7 "Оригнал електронного документа" Закону Украни "Про електронн документи та електронний документообг" передбача, що "у раз надсилання електронного документа кльком адресатам або його збергання на клькох електронних носях нформац кожний з електронних примрникв вважаться оригналом електронного документа". У згаданих вище нормативних актах рзних держав мстяться аналогчн положення. Так, Законом Республки Таджикистан вд 10Pтравня 2002Pр. "Про електронний документ" передбачено, що "ус примрники електронного документа, зафксован на нос й дентичн один одному  оригналами й мають однакову юридичну силу". Звдси бачимо, що електронний документ може мати деклька оригналв, що суперечить самому поняттю "оригнал". Поста питання чи правильно з'ясован суть та властивост електронного документа? Все ж таки оригнал електронного документа може бути лише один, але у зв'язку з легкстю копювання можна створити яку завгодно кльксть абсолютно дентичних його аналогв. У результат та реалзаця, що першою викона функц документа буде визнана оригналом електронного документа, а вс нш будуть також вважатися виконаними, тому що надлен всма властивостями оригнала, який вже не ма юридично сили. Найпростше це можна пролюструвати на приклад фнансово сфери, де повторне направлення одного й того ж електронного документа буде означати багатократне списання грошових засобв. Звичайно оригнал електронного документа може снувати в множиннй клькост реалзацй дентичних одна ншй, але електронн нформацйн системи повинн передбачати процедуру дентифкац оригналу електронного документа за будь-якою з снуючих реалзацй.

Законом Украни "Про електронн документи та електронний документообг" не передбачено склад обов'язкових реквзитв електронного документа. Хоча, на нашу думку, вони повинн мстити вс т обов'язков реквзити, що й хн паперов аналоги. У пунктP2 ст.P5 "Електронний документ" цього Закону сказано, що "склад та порядок розмщення обов'язкових реквзитв електронних документв визначаться законодавством." Але ж тако вказвки недостатньо, бо у такому випадку поста питання, що ж таке електронний документ  чим вн вдрзняться вд звичайного електронного повдомлення. Адже одню з властивостей документа  наявнсть у ньому реквзитв, що вдкрива можливсть дентифкувати його, тобто встановити джерело походження, авторство. Вдсутнсть дентифкуючих реквзитв в електронному документ й неможливсть встановити джерело його походження, позбавля його статусу документа. Визначення його структури й обов'язкових реквзитв  особливо актуальним у середовищ електронного документообгу, де електронн повдомлення вже можуть не мати звично структури й реквзитв паперового документа у зв'язку з необхднстю хньо автоматизовано обробки. Це питання, наприклад, позитивно виршено у Закон Республки Блорусь "Про електронний документ", де в ст.P7 "Структура електронного документа" зазначено, що "електронний документ складаться з двох невд'мних частинP- загально та особливо. Загальна частина електронного документа складаться з нформац, що становить змст документа та нформац про адресата. А особлива частина складаться з одного або деклькох електронних цифрових пдписв".

Визначення електронного документа подано у ст.P5 "Електронний документ" Закону Украни "Про електронн документи та електронний документообг": "документ, нформаця в якому зафксована у форм електронних даних, включаючи обов'язков реквзити документа". У законодавчих актах, прийнятих в окремих кранах, даться дещо нше визначення електронного документа. Наприклад, у Закон Республки Блорусь "Про електронний документ" вд 10Pсчня 2000Pр. (ст.P1 "Основн поняття"), вказано, що електронний документP- це "нформаця, зафксована на машинному нос, та яка вдповда вимогам, встановленим законом". Законом Республки Казахстан вд 7Pсчня 2003Pр. "Про електронний документ та електронний цифровий пдпис" (ст.P1 "Основн поняття, що використовуються в даному Закон") його визначено так: це "документ, в якому нформаця, зафксована у електронно-цифровй форм та засвдчена електронним пдписом". У Закон Республки Узбекистан вд 29Pквтня 2004Pр. "Про електронний документообг" (ст.P5 "Електронний документ")P- ним  "нформаця, що зафксована в електроннй форм, пдтверджена електронним цифровим пдписом та ма нш реквзити електронного документа, що дозволяють його дентифкувати".

Правов основи для застосування електронних документв у цивльних вдносинах уперше закладено новим Цивльним кодексом Украни, що набрав чинност з 1Pсчня 2004Pр. згдно з ст.P207 "Вимоги до письмово форми правочину": "правочин вважаться таким, що вчинений у письмовй форм, якщо воля сторн виражена за допомогою телетайпного, електронного або ншого технчного засобу зв"язку". Пд час здйснення правочинв допускаться застосування електронно-цифрового пдпису. По сут, Цивльний кодекс Украни прирвню електронн документи до паперових  допуска засвдчення х електронним пдписом.

У XXIPст. нформацйно-комункацйн технолог стануть провдним чинником, що стотно впливатиме на розвиток суспльства. Багато кран уже усвдомили т переваги, як нада хнй розвиток та поширення. Нин в Укран  вдчутною потреба унормувати нов вдносини, що виникають у зв'язку з бурхливим розвитком комп'ютерних технологй. Уже набули чинност прийнят 22Pтравня 2003Pр. закони Украни "Про електронн документи та електронний документообг" та "Про електронний цифровий пдпис", прийнято низку пдзаконних нормативних актв.

характеристик електронних документв

Деяк правов аспекти визначення

До концепц створення електронних архвв

Cтуд з архвно справи та документознавства

Комментариев нет:

Отправить комментарий